Словник української мови у 20 томах

комбідівський

КОМБІ́ДІВСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до комбі́д.

Ще не встигли розійтись комбідівські збори, .. як на шибках вікон тихенько затарабанили ті руки, які найбільш поважно клали хрести у церкві (М. Стельмах);

Комбідівський переворот на селі означав відсторонення від управління і селян, якщо вони (навіть після земельної реформи) не потрапляли у категорію бідняків (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)