комбінаційний
КОМБІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до комбінації (у 1–3 знач.).
Простим називають статистичне групування, яке проводиться за однією ознакою. У разі поєднання двох і більше ознак групування є комбінаційним (з наук.-попул. літ.);
Великі люди силою свойого генія, .. силою вродженого комбінаційного дару і чуття творять зовсім нові образи, могутні імпульси для дальшого історичного розвою (І. Франко);
Неможливо було грати у жоден з футболів – ані в силовий, ані в комбінаційний. Усе гинуло в нестерпно грузькому місиві під крижаними струменями (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)