комбінаційний

КОМБІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до комбінації (у 1–3 знач.).

Простим називають статистичне групування, яке проводиться за однією ознакою. У разі поєднання двох і більше ознак групування є комбінаційним (з наук.-попул. літ.);

Великі люди силою свойого генія, .. силою вродженого комбінаційного дару і чуття творять зовсім нові образи, могутні імпульси для дальшого історичного розвою (І. Франко);

Неможливо було грати у жоден з футболів – ані в силовий, ані в комбінаційний. Усе гинуло в нестерпно грузькому місиві під крижаними струменями (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбінаційний — комбінаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комбінаційний — -а, -е. Стос. до комбінації (у 1-3 знач.). Комбінаційна гра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комбінаційний — КОМБІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до комбінації (у 1-3 знач.). У відчуванні співзвучностей велику роль відіграють комбінаційні тони (Рад. психол. наука.., 1958, 16); Комбінаційна гра. Словник української мови в 11 томах