1. Словник української мови в 11 томах

комбінаційний

КОМБІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до комбінації (у 1-3 знач.).

У відчуванні співзвучностей велику роль відіграють комбінаційні тони (Рад. психол. наука.., 1958, 16);

Комбінаційна гра.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбінаційний — комбінаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комбінаційний — -а, -е. Стос. до комбінації (у 1-3 знач.). Комбінаційна гра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комбінаційний — КОМБІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до комбінації (у 1–3 знач.). Простим називають статистичне групування, яке проводиться за однією ознакою. У разі поєднання двох і більше ознак групування є комбінаційним (з наук.-попул. літ.); Великі люди силою свойого генія, . Словник української мови у 20 томах