комдив

КОМДИ́В, а, ч.

1. Скорочення: командир дивізії.

Під гарматним обстрілом командувач був цілком спокійним. Командарми й комдиви знали випадки, коли він ходив в атаку разом із стрілецькими лавами (Ю. Яновський);

Там, у штабних коридорах, випадково зустрiв генерала, колишнього свого комдива, що добре знав його, Уралова, по спiльнiй службi в окупацiйних вiйськах (О. Гончар).

2. Скорочення: командир дивізіону кораблів.

Командир роти (корабля 4-го рангу) підпорядковується комдиву та є прямим начальником усього особового складу роти (корабля) (із журн.).

Значення в інших словниках

1. комдив — комди́в іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. комдив — -а, ч. Командир дивізії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комдив — КОМДИ́В, а, ч. Скорочення: а) командир дивізії. Командарми й комдиви знали випадки, коли він [командувач дивізії] ходив в атаку разом із стрілецькими лавами (Ю. Янов., II, 1958, 237); б) командир дивізіону кораблів.  Словник української мови в 11 томах