комедіант

КОМЕДІА́НТ, розм. КУМЕДІА́НТ, а, ч.

1. заст. Взагалі артист.

Комедіант, що сурмив, закликаючи глядачів до свого театру, припинив музику (Н. Королева);

Отак мандрівні кумедіанти й переводили з вистави до вистави Климка та Стецька, змінюючи обставини, життєві подробиці (О. Ільченко);

Він сидів до кінця спектаклю, не тікав, як це робили інші десь після першої дії; потім довго не полишало почуття невдоволення, а то й вини перед комедіантами, зайнятими у п'єсі (Б. Левін);

// Цирковий клоун; штукар.

Дрімайло .. грався торбами, як от штукар або комедіант, бавиться своїм штукарством (І. Нечуй-Левицький);

// перен., ірон. Про людину, що своєю поведінкою, учинками схожа на штукаря, фокусника.

Саша поспішає за ним, як песик, з захопленням дивлячись на цього комедіанта. Такі гримаси корчити, так перекривлювати людей – потіха та й годі! (О. Полторацький).

2. перен., ірон. Удавальник, лицемір.

Він не був політичним комедіантом, але прагнув вічно дивувати, всюди бути обожненим і в усьому панувати (І. Франко);

Чи ти скінчиш, нарешті, нещасний комедіанте! Коли перестанеш брехати бодай собі самому? (М. Коцюбинський);

Поїзд рушив. Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав. – Комедіант! – топнула [тупнула] з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. комедіант — комедіа́нт іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. комедіант — див. веселий; жартівник; штукар  Словник синонімів Вусика
3. комедіант — -а, ч. 1》 заст. Взагалі артист. || Цирковий клоун; штукар. || перен., ірон. Про людину, що своєю поведінкою, учинками схожа на штукаря, фокусника. 2》 перен., ірон. Удавальник, лицемір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. комедіант — комедіа́нт (від італ. commediante – актор) 1. До 18 ст. назва актора; пізніше – виконавця ролей у балаганних виставах. 2. Переносно – удавальник, чванько.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. комедіант — В минулому у значенні актор; теп. — людина, яка щось вдає, грає комедію, лицемір.  Універсальний словник-енциклопедія
6. комедіант — АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Й заст.; КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора).  Словник синонімів української мови
7. комедіант — КОМЕДІА́НТ, розм. КУМЕДІА́НТ, а, ч. 1. заст. Взагалі артист. Отак мандрівні кумедіанти й переводили з вистави до вистави Климка та Стецька, змінюючи обставини, життєві подробиці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 200); // Цирковий клоун; штукар. Дрімайло..  Словник української мови в 11 томах