Словник української мови в 11 томах

комедіант

КОМЕДІА́НТ, розм. КУМЕДІА́НТ, а, ч.

1. заст. Взагалі артист.

Отак мандрівні кумедіанти й переводили з вистави до вистави Климка та Стецька, змінюючи обставини, життєві подробиці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 200);

// Цирковий клоун; штукар.

Дрімайло.. грався торбами, як от штукар, або комедіант, бавиться своїм штукарством (Н.-Лев., IV, 1956, 317);

// перен., ірон. Про людину, що своєю поведінкою, учинками схожа на штукаря, фокусника.

Саша поспішає за ним, як песик, з захопленням дивлячись на цього комедіанта. Такі гримаси корчити, так перекривлювати людей — потіха та й годі! (Полт., Повість.., 1960, 339).

2. перен., ірон. Удавальник, лицемір.

Робітничий клас добре налякав «думських» комедіантів.. (Ленін, 9, 1949, 411);

Чи ти скінчиш, нарешті, нещасний комедіанте! Коли перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб., II, 1955, 266);

Поїзд рушив. Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав.— Комедіант! — топнула [тупнула] з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Янов., І, 1959, 382).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. комедіант — комедіа́нт іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. комедіант — див. веселий; жартівник; штукар  Словник синонімів Вусика
  3. комедіант — -а, ч. 1》 заст. Взагалі артист. || Цирковий клоун; штукар. || перен., ірон. Про людину, що своєю поведінкою, учинками схожа на штукаря, фокусника. 2》 перен., ірон. Удавальник, лицемір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комедіант — КОМЕДІА́НТ, розм. КУМЕДІА́НТ, а, ч. 1. заст. Взагалі артист. Комедіант, що сурмив, закликаючи глядачів до свого театру, припинив музику (Н.  Словник української мови у 20 томах
  5. комедіант — комедіа́нт (від італ. commediante – актор) 1. До 18 ст. назва актора; пізніше – виконавця ролей у балаганних виставах. 2. Переносно – удавальник, чванько.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. комедіант — В минулому у значенні актор; теп. — людина, яка щось вдає, грає комедію, лицемір.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. комедіант — АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Й заст.; КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора).  Словник синонімів української мови