комедіант
КОМЕДІА́НТ, розм. КУМЕДІА́НТ, а, ч.
1. заст. Взагалі артист.
Комедіант, що сурмив, закликаючи глядачів до свого театру, припинив музику (Н. Королева);
Отак мандрівні кумедіанти й переводили з вистави до вистави Климка та Стецька, змінюючи обставини, життєві подробиці (О. Ільченко);
Він сидів до кінця спектаклю, не тікав, як це робили інші десь після першої дії; потім довго не полишало почуття невдоволення, а то й вини перед комедіантами, зайнятими у п'єсі (Б. Левін);
// Цирковий клоун; штукар.
Дрімайло .. грався торбами, як от штукар або комедіант, бавиться своїм штукарством (І. Нечуй-Левицький);
// перен., ірон. Про людину, що своєю поведінкою, учинками схожа на штукаря, фокусника.
Саша поспішає за ним, як песик, з захопленням дивлячись на цього комедіанта. Такі гримаси корчити, так перекривлювати людей – потіха та й годі! (О. Полторацький).
2. перен., ірон. Удавальник, лицемір.
Він не був політичним комедіантом, але прагнув вічно дивувати, всюди бути обожненим і в усьому панувати (І. Франко);
Чи ти скінчиш, нарешті, нещасний комедіанте! Коли перестанеш брехати бодай собі самому? (М. Коцюбинський);
Поїзд рушив. Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав. – Комедіант! – топнула [тупнула] з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Яновська).
Значення в інших словниках
- комедіант — комедіа́нт іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- комедіант — див. веселий; жартівник; штукар Словник синонімів Вусика
- комедіант — -а, ч. 1》 заст. Взагалі артист. || Цирковий клоун; штукар. || перен., ірон. Про людину, що своєю поведінкою, учинками схожа на штукаря, фокусника. 2》 перен., ірон. Удавальник, лицемір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комедіант — комедіа́нт (від італ. commediante – актор) 1. До 18 ст. назва актора; пізніше – виконавця ролей у балаганних виставах. 2. Переносно – удавальник, чванько. Словник іншомовних слів Мельничука
- комедіант — В минулому у значенні актор; теп. — людина, яка щось вдає, грає комедію, лицемір. Універсальний словник-енциклопедія
- комедіант — АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Й заст.; КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора). Словник синонімів української мови
- комедіант — КОМЕДІА́НТ, розм. КУМЕДІА́НТ, а, ч. 1. заст. Взагалі артист. Отак мандрівні кумедіанти й переводили з вистави до вистави Климка та Стецька, змінюючи обставини, життєві подробиці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 200); // Цирковий клоун; штукар. Дрімайло.. Словник української мови в 11 томах