Словник української мови у 20 томах

коменсалізм

КОМЕНСАЛІ́ЗМ, у, ч.

Симбіотичні взаємовідносини між двома організмами, коли один отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому.

Відносини коменсалізму демонструє риба-клоун: ховаючись між пекучими щупальцями морських анемон, які не завдають їй шкоди, вона отримує надійний захист від хижаків (з наук.-попул. літ.);

Один із видів коменсалізму – користування іншим організмом як домівкою – виявляють рослини-епіфіти (зокрема, більшість орхідей), які ростуть на гілках дерев, але на відміну від рослин-паразитів живляться самостійно, не висмоктуючи соків з дерева-хазяїна (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. коменсалізм — коменсалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. коменсалізм — Сумісне незалежне використання організмами одного ресурсу.  Словник термінів з агрофітоценології
  3. коменсалізм — -у, ч. 1》 Акт спільної трапези; соціальне споживання продовольства, яке забезпечує символічне, соціальне, а також біологічне існування. 2》 Форма співжиття тварин різних видів, при якій один з них постійно живе за рахунок іншого, не завдаючи йому шкоди; нахлібництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коменсалізм — коменсалі́зм (від франц. commensal – співтрапезник) форма співжиття тварин різних видів, при якій один з них постійно живе за рахунок другого, не завдаючи йому шкоди. Інша назва – нахлібництво.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. коменсалізм — Рід симбіозу, співжиття організмів, корисне для одних, нешкідливе для ін. (ск., комах у гніздах).  Універсальний словник-енциклопедія