коменсалізм
КОМЕНСАЛІ́ЗМ, у, ч.
Симбіотичні взаємовідносини між двома організмами, коли один отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому.
Відносини коменсалізму демонструє риба-клоун: ховаючись між пекучими щупальцями морських анемон, які не завдають їй шкоди, вона отримує надійний захист від хижаків (з наук.-попул. літ.);
Один із видів коменсалізму – користування іншим організмом як домівкою – виявляють рослини-епіфіти (зокрема, більшість орхідей), які ростуть на гілках дерев, але на відміну від рослин-паразитів живляться самостійно, не висмоктуючи соків з дерева-хазяїна (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)