коментований
КОМЕНТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до коментува́ти.
Епізод із Євангелія Іванового про Філіппа й Натанаїла дуже часто був коментований (І. Франко);
В тлумаченні свого, написаного вже твору автор важить не більше за першого-ліпшого читача та що далеко почесніше бути коментованим, аніж самому себе коментувати (М. Зеров);
// у знач. прикм. Який супроводжується коментарем (у 1 знач.).
Коментовані видання джерел є великою рідкістю в науці. Особливо це стосується літописів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)