коментування

КОМЕНТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. коментува́ти.

Часи гуманізму не дали нам більш-менш серйозної спроби історії літератури, хоча б тільки античної. Формула розуміння літератури не виходила тоді ще поза біографію і коментування творів – коментування більш абстрактно-філософське, ніж критичио-історичне (І. Франко);

Юридична діяльність Болонської школи виявилася насамперед у викладанні римського права. Викладання полягало в читанні й коментуванні джерел (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. коментування — коментува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. коментування — -я, с. Дія за знач. коментувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коментування — Коментува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. коментування — КОМЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. коментува́ти. Картографування в радянській лінгвістичній географії супроводиться докладним коментуванням (Нариси з діалектології.., 1955, 201); У 60-х роках XIX ст.  Словник української мови в 11 томах