коминковий

КОМИНКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до комино́к 2.

Краї зеленуватого люстерка на коминковій поличці відбивалися світлою смужкою в старовинному дзеркалі, оправленому готичною сталевою рамою із золотою насічкою (Ю. Винничук);

Господиня помітила, що пальто і капелюх лежать на стільці перед коминком, а пара мокрих черевиків стоїть перед сталевими коминковими ґратками (із журн.).

Значення в інших словниках

1. коминковий — коминко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. коминковий — -а, -е. Прикм. до коминок 2). Коминкові ґратки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коминковий — КОМИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до комино́к 2. Коминкові гратки.  Словник української мови в 11 томах