коминковий
КОМИНКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до комино́к 2.
Краї зеленуватого люстерка на коминковій поличці відбивалися світлою смужкою в старовинному дзеркалі, оправленому готичною сталевою рамою із золотою насічкою (Ю. Винничук);
Господиня помітила, що пальто і капелюх лежать на стільці перед коминком, а пара мокрих черевиків стоїть перед сталевими коминковими ґратками (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коминковий — коминко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- коминковий — -а, -е. Прикм. до коминок 2). Коминкові ґратки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коминковий — КОМИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до комино́к 2. Коминкові гратки. Словник української мови в 11 томах