комод
КОМО́Д, а, ч.
Невисока шафа з висувними шухлядами, перев. для білизни.
Пальто лежить у комоді (М. Коцюбинський);
Маруся дістала з комода рушник, повісила на цвях біля умивальника (А. Головко);
Вони зайшли до кімнати, умебльованої круглим столом, кількома кріслами з високими увігнутими спинками і комодом (М. Малиновська);
Тим часом Аліса розвинула бурхливу діяльність, стала вигрібати з шаф та комода свої речі й складати їх на ліжку (О. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)