Словник української мови у 20 томах

комплексоутворювач

КОМПЛЕКСОУТВО́РЮВАЧ, а, ч., спец.

Елементарний або складний іони, які, координуючись, утворюють хімічні комплекси.

Активними комплексоутворювачами є амінокислоти, ароматичні сполуки, жирні кислоти, гетероциклічні сполуки (з наук. літ.);

Стронцій, маючи менші іонний радіус та електровід'ємність, має бути ще більш слабким комплексоутворювачем, ніж кальцій (з навч. літ.);

Комплексоутворювач координує частинки комплексу, безпосередньо зв'язуючи й утворюючи внутрішню його сферу (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. комплексоутворювач — -а, ч., спец. Атом, молекула, елементарний або складний іони, які, координуючись, утворюють хімічні комплекси.  Великий тлумачний словник сучасної мови