комплексоутворювання
КОМПЛЕКСОУТВО́РЮВАННЯ, я, с., спец.
Те саме, що комплексоутво́рення.
Досліджено комплексоутворювання в системі вищих сполук заліза з аліфатичними амінами й розраховано константи стійкості похідних комплексів (з наук. літ.);
Опрацьовано пакети програм для розрахунку ряду констант процесів комплексоутворювання, а також вивчення реакцій у розчинах (з наук. літ.);
Найменш характерним комплексоутворювання є для елементів підгрупи скандію й титану (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)