комплексоутворювальний
КОМПЛЕКСОУТВО́РЮВАЛЬНИЙ, а, е, спец.
Пов'язаний із комлексоутворенням, здатний утворювати комплекси.
Показано ефективність використання різних вуглецевих сорбентів і комплексоутворювальних смол, що містять обмін аніонів, для роздільного вилучення металів платинової групи (з наук. літ.);
Чимало мінералів зазнають деструкції в разі їхньої взаємодії з комплексоутворювальними речовинами мікробного походження (з наук.-попул. літ.);
Як антидоти використовують натрію тіосульфат, комплексоутворювальні сполуки (комплексони, або азотовмісні полікарбоксильні кислоти та їхні солі) (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)