комплектний
КОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е.
Який становить комплект (у 1 знач.); який виробляють комплектами.
Чернігівська друкарня була добре обладнаним підприємством – мала два комплектні верстати (з наук. літ.);
Закупівля та застосування в 1960 р. комплектних екземплярів кернових коронок дали змогу здійснювати безперервний відбір керну без підняття бурового інструмента (з наук.-попул. літ.);
Комплектне бортове обладнання, а також матеріали й запаси, що знаходяться на борту повітряних суден авіапідприємств будь-якої сторони угоди, можуть бути вивантажені на території іншої сторони тільки за згодою митних органів (з мови документів);
Підприємство виготовляє комплектні бурові крани різних систем (з газ.);
* Образно. То хто ж я в такому разі? Комплектне ніхто (Л. Костенко);
Ідеальна .. змова, яка потребує комплектної таємності, вимагає і цілковитого мовчання (Ю. Іздрик).
Словник української мови (СУМ-20)