комплектний

ПО́ВНИЙ (який складається з усього необхідного, має належну кількість когось, чогось), УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, КОМПЛЕ́КТНИЙ перев. спец. В одній хвилі з гори Львова відірвалася брила піску й на тому місці появилася постать лицаря при повній зброї (І. Крип'якевич); Повне зібрання творів; Напередодні визвольного походу Марко.. прийняв укомплектовану військову частину (С. Чорнобривець); Комплектне устаткування.

Значення в інших словниках

1. комплектний — компле́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. комплектний — -а, -е. Який становить комплект (у 1 знач.); якого виробляють комплектами. Комплектний набір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комплектний — Повний, увесь  Словник чужослів Павло Штепа
4. комплектний — КОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е. Який становить комплект (у 1 знач.); який виробляють комплектами. Чернігівська друкарня була добре обладнаним підприємством – мала два комплектні верстати (з наук. літ.); Закупівля та застосування в 1960...  Словник української мови у 20 томах
5. комплектний — КОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е. Який становить комплект (у 1 знач.); який виробляють комплектами. Почалося виробництво комплектного устаткування для доменних.. печей (Наука.., 9, 1959, 48); Комплектний набір.  Словник української мови в 11 томах