компліментарно
КОМПЛІМЕНТА́РНО.
Присл. до комплемента́рний.
Цей реверс був сприйнятий на тому кінці дроту суто компліментарно, оскільки що таке дарунок, кожен розуміє по-своему (Ю. Іздрик);
Бабуся ж із боку тата пройшла Угорщину, дісталась Австрії і так само не надто компліментарно висловлювалась щодо цілої низки центральноєвропейських народів (С. Жадан);
Не утримується Домонтович від такої характеристики Огієнка, яка б в іншому контексті прозвучала геть компліментарно: “блискучий діамант бездоганної ерудиції” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)