компліментарний
КОМПЛІМЕНТА́РНИЙ, а, е.
Який є компліментом, містить компліменти; приємний, люб'язний.
Розпаливши мій неспокій, Вже хтось шепоче синьоокій. Хай щось бездарне – їй же смішно! Компліментарне – їй утішно! (І. Муратов);
Помітивши “кочегарів”, дівчина .. привітно помахала в наш бік рукою, а наблизившись до вмить зашарілого сябра, одним духом випалила йому в вічі цілу тираду чогось явно компліментарного (О. Гончар);
Він, вискакуючи на сходи, вживав щодо вдови далеко не компліментарні слова (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)