комплімент
КОМПЛІМЕ́НТ, у, ч.
Приємні, люб'язні слова; похвала, лестощі.
Тут [на Капрі] всі зацікавилися українською літературою, дякуючи перекладам моїх оповідань, і говорять мені компліменти (М. Коцюбинський);
Мені здавалось, що вона напрошується на компліменти, але тон у неї був щирий (Леся Українка);
Мігель Хуанес невимушено увійшов до кабінету начальника поліції, заздалегідь готовий вислухати нову серію заслужених компліментів (В. Владко);
– Ви ж знаєте, Ніночко, я компліментів не говорю. Це непристойно (О. Бердник);
Він такий ласий до компліментів, для нього найкращі ті, котрі солодше йому проспівають про його талант і геніальність (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)