комплімент
КОМПЛІМЕ́НТ, у, ч. Приємні, люб’язні слова; похвала, лестощі.
Тут [на Капрі] всі зацікавилися українською літературою, дякуючи перекладам моїх оповідань, і говорять мені компліменти (Коцюб., III, 1956, 405);
Мені здавалось, що вона напрошується на компліменти, але тон у неї був щирий (Л. Укр., III, 1952, 605);
Катрі приємно чути такі речі від Гриця, але вона вдає, що не любить компліментів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 70).
Ки́дати (си́пати і т. ін.) компліме́нти — говорити кому-небудь компліменти.
Бонковський сипав компліменти, жартував (Н.-Лев., III, 1956, 59).
Словник української мови (СУМ-11)