КОМПЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто любить говорити компліменти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
компліментник —
компліме́нтник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
компліментник —
див. звабник
Словник синонімів Вусика
компліментник —
-а, ч., розм. Той, хто любить казати компліменти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
компліментник —
КОМПЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто любить говорити компліменти. Компліментник був сьогодні в доброму гуморі: нікого з присутніх не залишив без слів підтримки (із журн.).
Словник української мови у 20 томах