компотниця
КОМПО́ТНИЦЯ, і, ж.
Посуд, у якому тримають або подають компот, кисіль і т. ін.
Зі столу швидко все прибрали – залишилася тільки одна компотниця (із журн.);
Компотниця з чорного дуба дивувала око гостя своєю формою й кольором (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)