комсомолець
КОМСОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч., іст.
Член комсомолу.
Коло воріт заспівала група комсомольців (Б. Антоненко-Давидович);
Наближається комісія, і з нею комсомольці, яких люди знають з обличчя і прізвища (В. Барка);
– Мені тоді було років вісімнадцять. Комсомолець був, портупею через плече носив, за радянську владу в огонь і в воду готовий був кинутися (Григорій Тютюнник);
– Он вони стоять, уже чекають, – кивнув Гриць у напрямку пам'ятника першим комсомольцям, що бовванів серед площі (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)