1. Словник української мови у 20 томах

комсомолець

КОМСОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч., іст.

Член комсомолу.

Коло воріт заспівала група комсомольців (Б. Антоненко-Давидович);

Наближається комісія, і з нею комсомольці, яких люди знають з обличчя і прізвища (В. Барка);

– Мені тоді було років вісімнадцять. Комсомолець був, портупею через плече носив, за радянську владу в огонь і в воду готовий був кинутися (Григорій Тютюнник);

– Он вони стоять, уже чекають, – кивнув Гриць у напрямку пам'ятника першим комсомольцям, що бовванів серед площі (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комсомолець — комсомо́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комсомолець — -льця, ч., іст. Член комсомолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комсомолець — Комсомо́лець, -мо́льця, -цеві, -мо́льцю! -мо́льці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. комсомолець — КОМСОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч. Член комсомолу. Комсомольці, вперед! У бою і в труді Хай палають серця молоді (Воронько, Поезії, 1950, 111). Словник української мови в 11 томах