1. Словник української мови у 20 томах

комсомолка

КОМСОМО́ЛКА, и, ж., іст.

Жін. до комсомо́лець.

Он чорнява комсомолка піонерів повела (В. Сосюра);

[Тетяна Іванівна:] А ти думав, що дочка моя .. кашку їстиме на печі, коли дощ зриває роботу? Моя дочка – комсомолка! (І. Микитенко);

– Свідок є: одна комсомолка; випадково чула, як Катерина, та, що втекла, розказувала про Катранників (В. Барка);

Та ось як iде час, ось якi слiди повiдкладало життя на колишнiх його комсомолках (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комсомолка — комсомо́лка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комсомолка — -и, іст. Жін. до комсомолець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комсомолка — Комсомо́лка, -лки, -лці; -мо́лки, -мо́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. комсомолка — КОМСОМО́ЛКА, и, ж. Жін. до комсомо́лець. Он чорнява комсомолка піонерів повела (Сос., І, 1947, 52); [Арсен:] Ніколи не бійся говорити правду в вічі. Ти ж комсомолка! Знаєш, хліб їж і правду ріж (Мороз, П’єси, 1959, 271). Словник української мови в 11 томах