комсомольський
КОМСОМО́ЛЬСЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до комсомо́л і комсомо́лець.
Я ходжу на комсомольські збори, всім цікавлюсь (В. Сосюра);
Двері раптом відчинились і до хати ступив секретар комсомольської організації (О. Довженко);
Через стіну, із комсомольського клубу, долітав гамір і сміх (Б. Антоненко-Давидович);
На джемпері в променях фар виблискував малесенький комсомольський значок, що його юнак так старанно зберігав у полоні, ховаючи від жандармів, і тепер надів (В. Владко);
Старшим тут Спартак Павлущенко, член факультетського комсомольського бюро (О. Гончар);
Показала [Марина] комсомольського квитка (Микита Чернявський);
// Власт. комсомольцеві, комсомольцям.
– Я дав комсомольське слово (Л. Забашта);
Комсомольський запал новообраного секретаря факультетського бюро в організації різних громадських заходів і дивував, і насторожував (із журн.).
Значення в інших словниках
- комсомольський — комсомо́льський прикметник Орфографічний словник української мови
- комсомольський — -а, -е. іст. Прикм. до комсомол і комсомолець. Комсомольський квиток. || Власт. комсомольцеві, комсомольцям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комсомольський — Комсомо́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- комсомольський — КОМСОМО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до комсомо́л і комсомо́лець. Двері раптом відчинились і до хати ступив секретар комсомольської організації (Довж., Зач. Десна, 1957, 42); Я ходжу на комсомольські збори, всім цікавлюсь (Сос. Словник української мови в 11 томах