комсомолята
КОМСОМОЛЯ́ТА, я́т, мн., іст.
Комсомольці (з відтінком симпатії).
– Я зараз так своїх комсомолят .. настрою, що ранком і копиці, як із пушки, стоятимуть (М. Стельмах);
Комсомолята, хоч народ і молодий, а кмітливий (І. Цюпа);
Навіть .. світське життя так бісило місцевих більшовиків-комнезамівців та затятих комсомолят, що вони строчили доноси до Черкаської повітової церковної ради (В. Шкляр).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комсомолята — комсомоля́та множинний іменник, істота розм. Орфографічний словник української мови
- комсомолята — КОМСОМОЛЯ́ТА, ля́т, мн., розм. Юні комсомольці. Комсомолята, хоч народ і молодий, а кмітливий (Цюпа, Три явори, 1958, 41). Словник української мови в 11 томах