1. Словник української мови у 20 томах

комсомолія

КОМСОМО́ЛІЯ, ї, ж., збірн., іст.

Комсомольці.

На широкому полі, під колонадами весняних дерев, запальні проводирі комсомолії виголошували короткі й гучні, як постріли, промови (І. Микитенко);

– Доповідай, комсомоліє, про ваші справи, – запрошує Семенович Славка Зарайського з нотками неприхованої симпатії у голосі (Микита Чернявський);

Зінька Федорівна бачила в Дашуньці власну молодість, передвоєнні роки, коли в неї закохувалася вся районна комсомолія (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комсомолія — комсомо́лія іменник жіночого роду, істота іст., розм. Орфографічний словник української мови
  2. комсомолія — -ї, ж., ірон. Комсомол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комсомолія — КОМСОМО́ЛІЯ, ї, ж., збірн., розм. Комсомольці. Край донецький прославляти Комсомолія іде! (С. Ол., Вибр., 1959, 189); Туди, де важче, туди, де найбільш потрібні були молоді сили, завжди йшла комсомолі» (Наука.., 6, 1959, 5). Словник української мови в 11 томах