1. Словник української мови у 20 томах

комсорг

КОМСО́РГ, а, ч., іст.

Скорочення: комсомольський організатор – керівник первинної комсомольської організації або комсомольської групи.

Ліда поговорила з комсоргом і нарешті одержала завдання (О. Донченко);

І так за дівчину взялися, що якби не парторг із комсоргом, то, дивись би, й той і... ланку б одібрали! (Остап Вишня);

І хлопець нічого, добрий виробничник, комсорг цеху, а вірші... (О. Гончар);

Із жінками у готелі залишився комсорг делегації (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комсорг — комсо́рг іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. комсорг — -а, ч., іст. Скорочення: комсомольський організатор – керівник первинної комсомольської організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комсорг — КОМСО́РГ, а, ч. Скорочення: комсомольський організатор — керівник первинної комсомольської організації або комсомольської групи. Ліда поговорила з комсоргом і нарешті одержала завдання (Донч., V, 1957, 390). Словник української мови в 11 томах