комуз
КОМУ́З, а, ч.
Киргизький струнний щипковий музичний інструмент.
Кохана його почула, Почули всі дев'ять муз: То грає комуз Токтогула, Повстанця й поета комуз (Д. Павличко);
Комуз має дерев'яний корпус грушоподібної форми, що переходить у довгу шийку (з наук.-попул. літ.);
На комузі акомпонують співу (із журн.);
// У тюркомовних народів – металевий варган.
Залежно від матеріалу, з якого виготовляють інструмент (метал, дерево, бамбук, кістка), до слова “комуз” додають найменування цього матеріалу: наприклад, темир-комуз означає “залізний варган” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комуз — -а, ч. 1》 Киргизький струнний щипковий музичний інструмент. 2》 Дагестанський язичковий музичний інструмент, подібний до гармоніки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комуз — 1. Киргизький триструнний щипковий інструмент, подібний до лютні, з квартовим або квінтовим строєм. Має видовбаний корпус, шийку без ладів та голівку. Звукоряд діатонічний, діапазон — до двох октав. Словник-довідник музичних термінів