комуз

КОМУ́З, а, ч.

Киргизький струнний щипковий музичний інструмент.

Кохана його почула, Почули всі дев'ять муз: То грає комуз Токтогула, Повстанця й поета комуз (Д. Павличко);

Комуз має дерев'яний корпус грушоподібної форми, що переходить у довгу шийку (з наук.-попул. літ.);

На комузі акомпонують співу (із журн.);

// У тюркомовних народів – металевий варган.

Залежно від матеріалу, з якого виготовляють інструмент (метал, дерево, бамбук, кістка), до слова “комуз” додають найменування цього матеріалу: наприклад, темир-комуз означає “залізний варган” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комуз — -а, ч. 1》 Киргизький струнний щипковий музичний інструмент. 2》 Дагестанський язичковий музичний інструмент, подібний до гармоніки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комуз — 1. Киргизький триструнний щипковий інструмент, подібний до лютні, з квартовим або квінтовим строєм. Має видовбаний корпус, шийку без ладів та голівку. Звукоряд діатонічний, діапазон — до двох октав. Словник-довідник музичних термінів