комюніке

КОМЮНІКЕ́, невідм., с.

Офіційне урядове повідомлення, здебільшого про наслідки або перебіг дипломатичних переговорів.

В офіційному комюніке говорилося, що все .. сталося через злочинну байдужість головного інженера будівництва чи навіть було наслідком його зради (О. Бердник);

Ми не розробляли програм і маніфестів, не підписували жодних комюніке чи меморандумів (Ю. Андрухович);

Україна та Казахстан підписали в Алмати комюніке про розширення контактів міністерств оборони обох держав (з газ.);

* Образно. Навіть до телефоністок почав [я] піддобрюватися, цукерки і горіхи носити, щоб вони, коли ти подзвониш, не твоєму батькові, а мені сердечне комюніке передали (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. комюніке — комюніке́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. комюніке — КОМУНІКАТ див. ПОВІДОМЛЕННЯ.  Словник синонімів Караванського
3. комюніке — невідм., с. Урядове повідомлення, здебільшого про наслідки чи перебіг дипломатичних переговорів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. комюніке — (англ. communique) офіційне урядове повідомлення про міжнародні переговори і погодження, досягнуті між державами, про внутрішні події країни.  Економічний словник
5. комюніке — комюніке́ (франц. communique, від лат. communico – повідомляю) офіційне повідомлення (здебільшого про дипломатичні переговори).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. комюніке — Комюніке́ (фр.), не відм. (н. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. комюніке — КОМЮНІКЕ́, невідм., с. Урядове повідомлення, здебільшого про наслідки або хід дипломатичних переговорів. У радянсько-чехословацькому комюніке про перебування в Радянському Союзі партійно-урядової делегації ЧССР підкреслюється...  Словник української мови в 11 томах