1. Словник української мови у 20 томах

комюніке

КОМЮНІКЕ́, невідм., с.

Офіційне урядове повідомлення, здебільшого про наслідки або перебіг дипломатичних переговорів.

В офіційному комюніке говорилося, що все .. сталося через злочинну байдужість головного інженера будівництва чи навіть було наслідком його зради (О. Бердник);

Ми не розробляли програм і маніфестів, не підписували жодних комюніке чи меморандумів (Ю. Андрухович);

Україна та Казахстан підписали в Алмати комюніке про розширення контактів міністерств оборони обох держав (з газ.);

* Образно. Навіть до телефоністок почав [я] піддобрюватися, цукерки і горіхи носити, щоб вони, коли ти подзвониш, не твоєму батькові, а мені сердечне комюніке передали (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комюніке — комюніке́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. комюніке — КОМУНІКАТ див. ПОВІДОМЛЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. комюніке — невідм., с. Урядове повідомлення, здебільшого про наслідки чи перебіг дипломатичних переговорів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комюніке — (англ. communique) офіційне урядове повідомлення про міжнародні переговори і погодження, досягнуті між державами, про внутрішні події країни. Економічний словник
  5. комюніке — комюніке́ (франц. communique, від лат. communico – повідомляю) офіційне повідомлення (здебільшого про дипломатичні переговори). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. комюніке — Комюніке́ (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. комюніке — КОМЮНІКЕ́, невідм., с. Урядове повідомлення, здебільшого про наслідки або хід дипломатичних переговорів. У радянсько-чехословацькому комюніке про перебування в Радянському Союзі партійно-урядової делегації ЧССР підкреслюється... Словник української мови в 11 томах