Словник української мови у 20 томах

комікувати

КОМІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Вдаватися до прийомів зовнішнього комізму, щоб ви́кликати сміх у глядачів або у присутніх.

Порфира ніби якийсь веселий ґедзь укусив, уже він пішов комікувати (О. Гончар);

Вона дозволяла собі кривлятися, корчити будь-які гримаси, комікувати (В. Нестайко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. комікувати — комікува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. комікувати — див. жартувати  Словник синонімів Вусика
  3. комікувати — -ую, -уєш, недок. Вдаватися до засобів зовнішнього комізму, щоб викликати сміх у глядачів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комікувати — КОМІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Вдаватися до прийомів зовнішнього комізму, щоб викликати сміх у глядачів. Він завжди грає цілком серйозно, без найменших спроб комікувати (Мист., 5, 1960, 28).  Словник української мови в 11 томах