комірчастий
КОМІ́РЧАСТИЙ, а, е.
Який має багато комірок (у 3 знач.).
Звукопоглинальна комірчаста конструкція містить багатокомірчастий каркас з ребрами і поперечинами (з наук.-техн. літ.);
Комірчастий бетон – це штучний будівельний матеріал, структура якого характеризується наявністю рівномірно розподілених сферичних пор, заповнених повітрям або газом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)