конвергенти
КОНВЕРГЕ́НТИ, ів, мн., лінгв.
Елементи однієї мови або кількох мов, які зближуються в процесі їх історичного розвитку; мови, що зближуються внаслідок беспосередньої взаємодії.
Конвергентами є звуки, що в процесі історичного розвитку мови збіглися в одному звукові; напр., сучасний український “й” виник унаслідок збігу давньоруських “ы” та “й” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)