конвергенти
КОНВЕРГЕ́НТИ, ів, мн., лінгв.
Елементи однієї мови або кількох мов, які зближуються в процесі їх історичного розвитку; мови, що зближуються внаслідок беспосередньої взаємодії.
Конвергентами є звуки, що в процесі історичного розвитку мови збіглися в одному звукові; напр., сучасний український “й” виник унаслідок збігу давньоруських “ы” та “й” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конвергенти — -ів, мн., лінгв. Звуки, що в процесі історичного розвитку мови збіглися в одному звукові; напр.: сучасний український "и" виник унаслідок збігу давньоруських "ы" та "и". Великий тлумачний словник сучасної мови
- конвергенти — конверге́нти [від лат. convergens (convergentis) – той, що сходиться, зближається] елементи однієї мови або кількох мов, які зближуються в процесі їх історичного розвитку; мови, які зближуються внаслідок беспосередньої взаємодії. Словник іншомовних слів Мельничука
- конвергенти — КОНВЕРГЕ́НТИ, ів, мн., лінгв. Звуки, що в процесі історичного розвитку мови збіглися в одному звукові; напр., сучасний український «й» виник унаслідок збігу давньоруських «ы» та «й». Словник української мови в 11 томах