конвергентний

КОНВЕРГЕ́НТНИЙ, а, е.

1. біол. Який має ознаки подібності внаслідок конвергенції (у 1 знач.).

Конвергентна еволюція зумовлює формування комплексу схожих ознак у представників неспоріднених груп (з наук. літ.);

Останнім часом дедалі більше груп тварин, що їх вважали спорідненими, виявляються конвергентними, тобто пов'язаними не генетично, а спільними умовами життя (з наук.-попул. літ.);

Наслідком конвергентної еволюції є конвергентна схожість, тобто схожість організмів, заснована не на їхній спорідненості, а на близькому наборі ознак, що сформувався незалежно в різних групах (з навч. літ.).

2. лінгв. Який зазнав конвергенції (у 2 знач.).

Дивергентне та меншою мірою конвергентне моделювання історії звуків і форм, а також історії мови взагалі на певному етапі її розвитку спостерігається в працях українських мовознавців (з наук. літ.);

Конвергентні омоніми.

3. Такий, що зближається з чимось, сходиться.

Конвергентні технології ґрунтуються на взаємодії нанонауки й нанотехнологій, біотехнологій та біомедичних технологій, включаючи генну інженерію, інформаційні технології (з наук. літ.);

Конвергентні можливості особистості виявляються в ефективності процесу перероблення інформації, насамперед у показниках правильності й швидкості пошуку єдиноможливої (нормативної) відповіді відповідно до ситуації (з наук. літ.);

Конвергентні здібності характеризують адаптивні можливості індивідуального інтелекту з погляду успішності індивідуальної інтелектуальної поведінки в регламентованих умовах діяльності. (з навч. літ.).