конвергенція
КОНВЕРГЕ́НЦІЯ, ї, ж.
1. біол. Поява в неспоріднених організмах подібних ознак унаслідок пристосування цих організмів до однакових умов життя.
Конвергенція зумовила схожість будови скелета іхтіозаврів і дельфінів та їхніх передніх кінцівок із формою тіла й плавниками риб (з наук. літ.);
Сумчастий кріт є чудовим прикладом конвергенції, тобто набування зовнішньої подібності з плацентарними тваринами, що виробилася внаслідок еволюційного розвитку в однаковому навколишньому середовищі (з навч. літ.);
// Наближення в процесі природного добору властивостей системно споріднених груп до їхнього злиття в один ряд.
Явище конвергенції найпоширеніше у світі тварин, воно зумовлює у споріднених тварин появу спільних ознак, що є показником їхнього еволюційного наближення (з наук.-попул. літ.).
2. лінгв. Збіг ознак, властивостей у явищах, між собою не пов'язаних, незалежних.
Конвергенція охоплює або окремі фрагменти мовної системи (наприклад, фонологічну систему або лексику), або всю мову загалом (з наук. літ.);
Ареал дії конверегції є конвергентною сферою, де формуються так звані мовні союзи (з наук.-попул. літ.).
3. спец. Сходження, зближення.
Технологічна конвергенція призведе до революційних наукових відкриттів та інноваційних технологічних упроваджень, з-поміж яких особливо знаковими є створення високошвидкісних прямих інтерфейсів (зв'язків) між людським мозком і машинами (з наук. літ.);
Конвергенція є не тільки взаємним впливом, але й взаємним проникненням технологій, коли межі між окремими технологіями стираються, а найцікавіші результати з'являються в рамках міждисциплінарної роботи на перетині наук (з навч. літ.);
Конвергенція політичних поглядів;
Конвергенція правових систем.
4. мед. Зведення зорових осей очей під час розгляду розташованих близько об'єктів.
Що ближче розташований предмет, то більшою мірою виявляється оптична конвергенція (з наук.-попул. літ.);
Конвергенція й акомодація очей швидко вдосконалюються протягом перших трьох місяців життя (з навч. літ.);
Він спробував [Альошу] на акомодацію і конвергенцію (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)