конвергенція

КОНВЕРГЕ́НЦІЯ, ї, ж.

1. біол. Поява в неспоріднених організмах подібних ознак унаслідок пристосування цих організмів до однакових умов життя.

Конвергенція зумовила схожість будови скелета іхтіозаврів і дельфінів та їхніх передніх кінцівок із формою тіла й плавниками риб (з наук. літ.);

Сумчастий кріт є чудовим прикладом конвергенції, тобто набування зовнішньої подібності з плацентарними тваринами, що виробилася внаслідок еволюційного розвитку в однаковому навколишньому середовищі (з навч. літ.);

// Наближення в процесі природного добору властивостей системно споріднених груп до їхнього злиття в один ряд.

Явище конвергенції найпоширеніше у світі тварин, воно зумовлює у споріднених тварин появу спільних ознак, що є показником їхнього еволюційного наближення (з наук.-попул. літ.).

2. лінгв. Збіг ознак, властивостей у явищах, між собою не пов'язаних, незалежних.

Конвергенція охоплює або окремі фрагменти мовної системи (наприклад, фонологічну систему або лексику), або всю мову загалом (з наук. літ.);

Ареал дії конверегції є конвергентною сферою, де формуються так звані мовні союзи (з наук.-попул. літ.).

3. спец. Сходження, зближення.

Технологічна конвергенція призведе до революційних наукових відкриттів та інноваційних технологічних упроваджень, з-поміж яких особливо знаковими є створення високошвидкісних прямих інтерфейсів (зв'язків) між людським мозком і машинами (з наук. літ.);

Конвергенція є не тільки взаємним впливом, але й взаємним проникненням технологій, коли межі між окремими технологіями стираються, а найцікавіші результати з'являються в рамках міждисциплінарної роботи на перетині наук (з навч. літ.);

Конвергенція політичних поглядів;

Конвергенція правових систем.

4. мед. Зведення зорових осей очей під час розгляду розташованих близько об'єктів.

Що ближче розташований предмет, то більшою мірою виявляється оптична конвергенція (з наук.-попул. літ.);

Конвергенція й акомодація очей швидко вдосконалюються протягом перших трьох місяців життя (з навч. літ.);

Він спробував [Альошу] на акомодацію і конвергенцію (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвергенція — конверге́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конвергенція — 1. В соціології – процес поступового зближення протилежних суспільних систем. 2. В біології – виникнення протягом еволюції подібної будови і функцій неспоріднених організмів внаслідок їх пристосування до однакових умов існування. англ. convergence; нім. Konvergenz f=, -en; рос. конвергенция. Словник із соціальної роботи
  3. конвергенція — -ї, ж. 1》 біол. Поява в неспоріднених організмах подібних ознак, що виникають унаслідок пристосування цих організмів до однакових умов життя. 2》 лінгв. Збіг ознак, властивостей у явищах, між собою не пов'язаних, незалежних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конвергенція — (англ. сопvergence) зближення у бік злиття, стійкої рівноваги, розвитку. К. попиту – зближення різних сегментів ринку відповідно до характеру попиту. Економічний словник
  5. конвергенція — конверге́нція (лат. convergentio, від convergo – сходжусь, наближаюсь) 1. біол. Виникнення рис подібності в будові і функціях у далеких за походженням організмів внаслідок їхнього пристосування до однакових умов існування. 2. етн. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конвергенція — КОНВЕРГЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. біол. Поява в неспоріднених організмах подібних ознак, що виникають унаслідок пристосування цих організмів до однакових умов життя. Словник української мови в 11 томах
  7. конвергенція — рос. конвергенция зближення різних економічних систем, подолання відмінностей між ними, зумовлене спільністю соціально-економічних проблем і наявністю об'єктивних закономірностей розвитку. Eкономічна енциклопедія