конвульсивність
КОНВУЛЬСИ́ВНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. конвульси́вний.
Незважаючи на широке визнання принципу катастрофізму, були такі учені, які взагалі відкидали уявлення про конвульсивність природи (з наук.-попул. літ.);
Хлопець сховав руки в кишені, щоб стримати їхню конвульсивність (із журн.);
Конвульсивність дитячого плачу інколи є сигналом прихованого психологічного розладу.
Словник української мови (СУМ-20)