конга

КО́НГА, и, ж.

Латиноамериканський ударний інструмент зі шкіряною мембраною.

Грають на конзі руками або застосовують палички від малого барабана чи литавр (з наук.-попул. літ.);

Конги використовують у звичайних ритмових танцях і під час проведення карнавалів (з навч. літ.);

Нова конга видавала дивовижні звуки, наповнювала ритмом запальний танець (із журн.).

Значення в інших словниках

1. конга — -и, ж. Ударний музичний інструмент латиноамериканського походження з родини мембранофонів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. конга — = тумба (іт. conga) — 1. Ударний інструмент латиноамериканського походження з родини мембранофонів. Має форму звуженого до низу циліндра. Звук низький та глухий, видобувається долонями або пальцями. Застосовується в танцювальній музиці. 2. Кубинський карнавальний танець. Музичний розмір 4/4.  Словник-довідник музичних термінів
3. конга — Музичний інструмент, мембранофон, африк. походження, популярний в Лат. Америці; корпус у вигляді видовженої бочки, мембрана зі шкіри мула або осла; найчастіше грають на парі к.  Універсальний словник-енциклопедія