конгломерат
КОНГЛОМЕРА́Т, у, ч.
1. книжн. Механічне, випадкове об'єднання чого-небудь різнорідного.
Так усе переплетено, перегнуто, погнуто, а йому ж треба .. з цього “конгломерату” [металоконструкцій] змонтувати стрункоажурне плетиво чудесних цехів (Остап Вишня);
* У порівн. Саме тут [у в'язниці] .. довідався [Федір Пилипович] про існування в країні багатьох різних партій .. та про багато іншого, що лягло конгломератом у голову і потребувало осмислення (А. Іщук);
Кожна імперія – конгломерат народів (В. Домонтович);
Світ – конгломерат причин і наслідків (О. Бердник);
Величезний кельтський конгломерат, сформувавшись у центрі Західної Європи і одним із перших там озброївшись залізними обладунками, потім занепав (з наук. літ.);
// Об'єднання фірм; юридична особа, до складу якої входить кілька компаній.
Конгломерати утворюються шляхом поглинання великою компанією кількох десятків малих і середніх фірм різних галузей і сфер діяльності, не мають між собою виробничих, збутових чи інших функціональних зв'язків (з наук. літ.);
Конгломерати є публічними компаніями, акціями яких торгують на фондових біржах (з навч. літ.).
2. геол. Осадова порода з різних мінералів, зв'язаних іншою породою.
Серед гальок у конгломератах часто зустрічаються заокруглені уламки польового шпату та граніту (з наук. літ.);
За розміром уламків розрізняють конгломерат бриловий, валунний, гальковий (з наук.-попул. літ.);
Конгломерат найчастіше є зцементованою галькою з домішкою тоншого матеріалу – алевриту, піску, гравію (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)