конгломерат
КОНГЛОМЕРА́Т, у, ч.
1. книжн. Механічне, випадкове поєднання чого-небудь різнорідного.
*Образно. Саме тут [у в’язниці].. довідався [Федір Пилипович] про існування в країні багатьох різних партій.. та про багато іншого, що лягло конгломератом у голову і потребувало осмислення (Іщук, Вербівчани, 1961, 118).
2. геол. Осадова гірська порода, що складається з гальки й валунів, зцементованих глиною, окисами заліза тощо.
Конгломерати — цементовані валуни й галька різних порід, які виникли внаслідок закруглення уламків проточними водами (Курс заг. геол., 1947, 69).
Словник української мови (СУМ-11)