конвульсія
КОНВУ́ЛЬСІЯ, ї, ж. Судома, корчі.
Матрос пручався, як в’юн, але згодом забився в конвульсіях, як спіймана риба… (Досв., Вибр., 1959, 111);
*Образно. В гарячому світлі, вкритий мухами, увесь стіл був ніби живий, ворушився і здригувався в конвульсіях (Н.-Лев., II, 1956, 50).
Словник української мови (СУМ-11)