конвульсійно

КОНВУЛЬСІ́ЙНО. Присл. до конвульсі́йний.

Його обличчя поблідло, а уста задрижали конвульсійно (Фр., VI, 1951, 187);

Береговенко конвульсійно проковтнув слину і скорботно опустив додолу очі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 68).

Значення в інших словниках

1. конвульсійно — конвульсі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. конвульсійно — Присл. до конвульсійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конвульсійно — КОНВУЛЬСІ́ЙНО. Присл. до конвульсі́йний. Його обличчя поблідло, а уста задрижали конвульсійно (І. Франко); Його [Василя Григоровича] тіло, мов від ударів батога, раз за разом конвульсійно здригувало (Б.  Словник української мови у 20 томах