конвульсійно
КОНВУЛЬСІ́ЙНО.
Присл. до конвульсі́йний.
Його обличчя поблідло, а уста задрижали конвульсійно (І. Франко);
Його [Василя Григоровича] тіло, мов від ударів батога, раз за разом конвульсійно здригувало (Б. Антоненко-Давидович);
Закінчивши нарис у загальних рисах, кадичок конвульсійно смикається кілька секунд, ковтає слину, щоб прочиститись для докладнішої інформації (І. Багряний);
Береговенко конвульсійно проковтнув слину і скорботно опустив додолу очі (Ю. Збанацький);
Головний інспектор конвульсійно перехрестився (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)