1. Словник української мови в 11 томах

конвульсійно

КОНВУЛЬСІ́ЙНО. Присл. до конвульсі́йний.

Його обличчя поблідло, а уста задрижали конвульсійно (Фр., VI, 1951, 187);

Береговенко конвульсійно проковтнув слину і скорботно опустив додолу очі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвульсійно — конвульсі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. конвульсійно — Присл. до конвульсійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конвульсійно — КОНВУЛЬСІ́ЙНО. Присл. до конвульсі́йний. Його обличчя поблідло, а уста задрижали конвульсійно (І. Франко); Його [Василя Григоровича] тіло, мов від ударів батога, раз за разом конвульсійно здригувало (Б. Словник української мови у 20 томах